Deutsche Übersetzung siehe unten
A funeral. A woman stands in the rain among identical-looking men in suits holding umbrellas. She is the only one who doesn't cry, although for her, it should be the saddest day in her life, because now she is a widow. Then the plot begins to develop rapidly and unexpectedly, taking the audience into a vortex of events and their consequences, which start creating a closed circle. The funeral feast evolves in to a performance.
Sarcastic, sometimes theatrically grotesque, and sometimes very serious and creepy scenarios come to life in this extraordinary animated short film. EEVA was shown in the Berlinale Shorts section 2023 after premiering at Tallinn Black Nights. The directors are the Croatian-Estonian directing couple Morten Tsinakov and Lucjia Mrzljak. It's not their first collaborative animation project.
This animation reminds me of a melody, the authors use parallel montage, combining all the characters into one rhythm, into one whole, making them part of the constant process of changing the life and death of the earth.
The genre of this 2D animation could be described as black comedy or sarcastic tragedy. At the same time, the episodes of the work can be compared with acts in the theater, but without intermissions. While watching, you barely have time to realize some events, as already in contrast something new begins, and it's fascinating.
+ + + +
EEVA – загадкова гротескна анімація з Berlinale Shorts-2023
Даріна Алєксєєва
UKR: Похорони. Серед однакових на вигляд чоловіків в костюмах та з парасольками в руках, під дощем стоїть жінка. Вона єдина, хто не плаче з усіх присутніх, хоча для неї це найсумніший день у житті, адже вона овдовіла. Далі сюжет починає розвиватися стрімко та неочікувано, забираючи глядачів у вир подій та їхніх наслідків, створюючи таким чином замкнене коло.
Саркастичні, іноді театралізовано гротескні, а іноді дуже серйозні та моторошні сценарії оживають в цьому надзвичайному анімаційному короткометражному фільмі. Анімація EEVA була показана в секції Berlinale Shorts цього року після прем’єри на Tallinn Black Nights. Режисери - хорватсько-естонська режисерська пара Мортен Тшинаков та Луція Мрзляк, для яких це вже не перша спільна анімаційна робота.
Ця анімація дуже нагадує мелодію, автори використовують паралельний монтаж, поєднуючи всіх персонажів в один ритм, в одне ціле, роблячи їх частиною постійного процесу зміни життя і смерті землі.
Жанр цього двовимірного фільму можна було б описати як чорна комедія, або саркастична трагедія. При цьому, епізоди анімації нагадують акти у театрі, але без антрактів, тому під час перегляду ледь встигаєш усвідомити одні події, як вже на контрасті починається щось нове, і це зачаровує.
+ + + +
EEVA – eine mysteriöse groteske Animation aus den Berlinale Shorts 2023
von Darina Alexeeva
DE: Eine Beerdigung. Eine Frau steht im Regen zwischen gleich aussehenden Männern in Anzügen mit Regenschirmen. Sie ist die einzige, die nicht weint, obwohl es für sie der traurigste Tag in ihrem Leben sein sollte, denn jetzt ist sie Witwe. Dann beginnt sich die Handlung schnell und unerwartet zu entwickeln und entführt den Zuschauer in einen Strudel von Ereignissen und ihren Folgen, die beginnen, einen geschlossenen Kreis zu bilden. Das Trauermahl entwickelt sich zu einer Aufführung.
Sarkastische, manchmal theatralisch groteske, manchmal sehr ernste und gruselige Szenarien werden in diesem außergewöhnlichen animierten Kurzfilm zum Leben erweckt. EEVA wurde nach seiner Premiere bei den Tallinn Black Nights in der Sektion Berlinale Shorts 2023 gezeigt. Regie führt das kroatisch-estnische Regiepaar Morten Tsinakov und Lucjia Mrzljak. Es ist nicht ihr erstes gemeinsames Animationsprojekt.
Diese Animation erinnert mich an eine Melodie, die Autoren verwenden eine parallele Montage, die alle Charaktere zu einem Rhythmus, zu einem Ganzen verbindet und sie zu einem Teil des ständigen Prozesses macht, der das Leben und den Tod der Erde verändert.
Das Genre dieser 2D-Animation könnte man als schwarze Komödie oder sarkastische Tragödie bezeichnen. Gleichzeitig lassen sich die Episoden der Arbeit mit Theaterstücken vergleichen, jedoch ohne Pausen. Beim Zuschauen hat man kaum Zeit, manches Geschehen zu realisieren, da beginnt schon im Gegensatz dazu etwas Neues, und das ist faszinierend.
